Не судилось

П’єса Михайла Старицького «Не судилося» продовжує лінію дослідження глибоких екзистенцій них проблем. Вибір, відповідальність за вчинки, совість і честь… В конфлікті п’єси беруть участь представники «панського болота» та носіїв чесної моралі, що не приймають зради та обману. На цьому ж тлі постає конфлікт між батьками та дітьми… і звісно ж любовна лінія. Читайте п’єсу «Не судилося»… і обов’язково сходіть на неї в театр. 

Михайло Петрович Старицький

Не судилось

Драма в 5 дiях

 

 

Високоповажному артистовi

Миколi Карповичу Садовському присвячує автор

 

ДIЙОВI ЛЮДЕ

I в а н А н д р i й о в и ч Л я ш е н к о — 60 лiт, багатий пан, але зовсiм простий; iначе говорить не може, як по-українськи.

А н н а П е т р i в н а — 40 лiт, його жiнка; закида часом по-українськи, моди ради.

Н и к о л а й С т е п а н о в и ч Б є л о х в о с т о в — кузен Ляшенчихи, ЗО лiт; фатуватий.

З i з i — дочка Ляшенкiв; манiрне дiвча, 13 лiт.

М и х а й л о — син їх, 22-х лiт, студент; чистюк i джигун.

П а в л о Ч у б а н ь — його товариш, 25 лiт; уже лiкар. Бiдна одiж.

Ж о з е ф i н а — швейцарка, учителька.

К а т р я Д з в о н а р i в н а — дiвчина молода, селянка.

Г о р п и н а Д з в о н а р и х а — її мати, недужа й слаба.

Д м и т р о К о в б а н ь — парубок, годованець Дзвонарiв.

П а ш к а — подруга Катрi.

С т е п а н и д а — покритка, п'яничка й плетуха.

Ш л ь о м а — жид, орендар.

Х а р л а м п i й — старий лакей.

А н н у ш к а — покоївка; вертка на всi заставки.

С е л я н е, с о ц ь к i, п а р у б к и, д i в ч а т а, д в о р о в i.

Дiється на правiм березi Днiпра, з початку 60-х рокiв.

Мiж 1-ю i 2-ю дiєю мина два тижнi; мiж 2-ю i 3-ю — мiсяць; мiж 3-ю i 4-ю — два мiсяцi.

 

ДIЯ ПЕРША

Панський садок. Налiво вiд слухачiв — стiна офiцини; вiкна й дверi з ганком виходять в садок. Направо чверть кону впродовж огороджено барканом з хвiрткою; за барканом — вулиця. Просто — дорiжки, луговина, дерева; мiж дерев далi блищить став, а з-за його визира панський будинок.

 

Читати далі