Наймичка

Іван Карпенко-Карий походить із видатної театральної родини Тобілевичів. Він є одним із родоначальників модерного українського театру. «Наймичку» Іван Франко назвав так: «Ця драма показує нам з якоюсь майже дошкульною пластичністю душну й темну атмосферу сучасного українського села, де безліч сил складається на те, щоб підкопати в людях те, що в них чисте й здорове, а ніщо не розбуджує, не підтримує в них почуття обов’язку і громадської свідомості». Чому класик так високо оцінив п’єсу? Читайте самі!

Іван Карпенко-Карий

НАЙМИЧКА

Драма в 5 діях

 

 

ДІЄВІ ЛЮДИ

 

Василь Микитович Цокуль — 45 літ, багатий хазяїн.

Робітники його: Мелашка — молодиця, Дід — мірошник, Панас — парубок.

Маруся — дівчина.

Пилип — молодий москаль, гусарин.

Аблакат.

Борох — шинкар.

Рухля — його жінка.

Янкель — їх син, літ 15.

Харитина — сирота, наймичка їх.

Парубки, дівчата, молодиці і москалі.

 

ДІЯ ПЕРША

 

Сільський вид. Улиця. Збоку шинк.

 

ЯВА І

 

Біля самих дверей шинку стоять Харитина й Рухля. Харитина переклала з свого хвартуха у хвартух Рухлі курячі яйця.

 

Рухля (дивиться на яйце против світу). Може, вони нечисті, попорчені?

Харитина. Божилась баба Палажка, Що свіжі. На тій неділі тілько знесли кури.

Рухля. Ну, нехай! Тепер же ти побіжи зараз до Соломії, візьмеш у неї курку і мірку картоплі — вона мені винна; потім забіжи до баби Горпини — нехай дасть молока зараз від корови. Тілько мерщій, бо панич Сруль як проснеться без тебе, то буде плакать! Чуєш? Не сиди мені там, скоренько справляйся, бо вже нерано, а поки води наносиш, чай поставиш, то й ніч... ще й пелюшки треба постирать, і діл помазать... Ну, іди, чого стоїш?

Харитина. Загадали увечері. Як же я все разом зроблю?

Рухля. Хіба я кажу разом? Я тобі загадую тілько, бо ти без загаду не зробиш...

Харитина. У чому ж я ту картоплю принесу? У нас нема мішка.

Рухля. Нехай дасть у свій мішок, завтра віднесеш.

Харитина. Не поспію я сьогодня всього зробить, уже вечір...

Рухля. Ну, не галамагай! Роби, як велю. (Пішла у шинк).

Читати далі