Проект «Україна». Відомі історії нашої держави

У новій книжці телеведучого, журналіста Hromadske.TV, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбувалося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст. до об’єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого входила сучасна Правобережна Україна), а потім — до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча. У книжці автор висловлює свій власний погляд на історію України і підкреслює, що історія Русі/України — це складова історії країн Центральної та Східної Європи.

Анотація

У новій книжці телеведучого, журналіста Hromadske.TV, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбувалося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст. до об’єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого входила сучасна Правобережна Україна), а потім — до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча.

У книжці автор висловлює свій власний погляд на історію України і підкреслює, що історія Русі/України — це складова історії країн Центральної та Східної Європи.

Данило Яневський

ПРОЕКТ «УКРАЇНА». ВІДОМІ ІСТОРІЇ НАШОЇ ДЕРЖАВИ

Передмова: як, де і коли почала народжуватися «українська» історія?

Небесній сотні

Про кого і про що ця книга?

Ця книжка — про держави, які від середини Х ст. н. е. існували на землях сучасної України.

У різні часи одні землі нашої держави були «афілійовані» або увіходили до складу (як сказали б тепер) найпотужніших світових імперій — Східної Римської (Візантії), Чингізидів, Османів, Романових та Ґабсбургів. Деякі з них утворювали Руське королівство (лат.: Regnum Russia). Інші, а інколи й ті самі території були як самостійними князівствами, так і органічною складовою частиною Великого князівства Литовського, згодом — Речі Посполитої. Річ Посполиту у нас за звичкою називають «Польщею», що не зовсім коректно, точніше — зовсім некоректно. Адже «Річ Посполита» (лат.: Res Publica, пол.: Rzeczpospolita, рус.: Річ Посполита) в перекладі сучасною українською не що інше, як «Спільна справа». «Спільна справа» трьох народів — руського (не російського!), литовського та польського. Політичний провід цих народів і утворив Рес Публіку — «двоєдину державу трьох народів», яка проіснувала майже 300 років і справила колосальний вплив на розвиток тогочасних і українців, і литвинів, і поляків, і євреїв та інших народів, які споконвіку жили на тих землях.

Саме приналежність до тих чи інших державних утворень та міждержавних об’єднань визначили структуру цього тексту. Тексту, в якому ви не знайдете ніяких сенсацій чи, приміром, нових, раніше не відомих фактів. А знайдете викладені у хронологічному порядку всім давно і добре відомі події, наслідком яких стало, зокрема, формування спільноти, яка сьогодні має назву «громадяни України».

Позаяк справжня наука, як казав Дмитро Менделєєв, починається там, де починаються виміри, цей текст є також виміром, але не арифметичним, а історичним. Він є визначенням основних понять та систематичним викладом основних подій, які відбувалися на сучасних українських землях та суміжних з ними від середини Х ст. і до проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 року.

Перша його частина нагадає читачам про події від середини Х ст. до об’єднання 1386 р. Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого увіходила сучасна Правобережна Україна) під владою Владислава ІІ Ягайла, великого князя Литовського, короля Польщі, володаря та спадкоємця Русі.

Друга частина охоплює події від 1386 р. до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 р. Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча.

Третя нагадає про основні події на окупованих Австро-Угорщиною та Росією територіях, заселених руським/україн-ським людом.

Четверта буде присвячена буремним подіям 1914— 1921 років, тобто періоду Першої світової війни і т. зв. «національно-визвольних змагань».

П’ята нагадає про людей та події від Ризького 1921 р. миру між Польською Республікою та Радянською Росією і до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.

П’ята узагальнить існуючі відомості про найбільшу рукотворну гуманітарну катастрофу тисячоліття — окупацію нацистським та комуністичним режимами земель, заселених переважно українцями. Наслідком цієї окупації стала елімінація, тобто знищення мінімум 20 млн люду, що населяв землі сучасної України.

Шоста підіб’є основні підсумки розвитку українського та інших «радянських» народів у кордонах колишньої УРСР — від дня загибелі керівника збройного національного опору Романа Шухевича до проголошення державної незалежності УРСР 24 серпня 1991 року.

Читати далі