2001: Космічна одіссея. Книга 1

• Плануються до видання всі книжки трилогії. • Початок величної космічної саги про людство, Всесвіт і диво розумного життя Три мільярди років тому, світанок людства…Біля печер напівголодного племені австралопітеків однієї ночі з’явився дивний об’єкт. Прозора стела, схожа на лід… Якби напівмавпи могли мислити, вони б зацікавились загадковим прибульцем. Але це він зацікавився ними. І вклав до рук Задивленого на Місяць першу зброю, а у мозок — перші думки… У 2001-му люди у місячному кратері Тіхо знайшли величезний чорний моноліт ідеальної форми і вражаючого віку. Зроблений нелюдськими руками, він прокинувся під світлом Сонця… Услід за його сигналом до кілець Сатурну вирушає космічний корабель «Діскавері» з капітаном Девідом Боуменом і бортовим комп’ютером — штучним інтелектом, що змушений брехати людям… Сер Артур Кларк — англійський письменник, вчений і винахідник, якій є одним з «великої трійці» найвидатніших письменників-фантастів ХХ сторіччя, найбільшої слави здобув після виходу на екрани у 1968 році культового фільму режисера Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001» — кращого науково-фантастичного фільму за всю історію Голівуду за версією Американського інституту кіномистецтва. Два свої оповідання та кіносценарій Артур Кларк перетворив у тому ж році на захоплюючий роман, трохи відмінний від фільму, який став початком величної космічної саги про людство, Всесвіт і диво розумного життя.

Cover_.jpg%d0%b0%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%83%d0%bb.tif

2.jpg

3.jpg

Logo_2012_UKR.jpg

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

ISBN 978-617-12-2928-0 (epub)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Перекладено за виданням:

Clarke A. C. 2001: A space odyssey : A Novel / Arthur C. Clarke. — New York : A Signet Book, 1982. — 226 p.

Переклад з англійської Вікторії Зенгви

Ілюстрація на обкладинці Івана Дубровського

Електронна версія створена за виданням:

Кларк А.

К47 2001: Космічна одіссея : роман / Артур Кларк ; пер. з англ. В. Зенгви. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 224 с.

ISBN 978-617-12-1658-7 (укр.)

ISBN 978-0-451-16675-3 (англ.)

Три мільйони років тому людство, яке ще й не було людством, стало об’єктом експериментів невідомої могутньої цивілізації. Австралопітека на ім’я Задивлений на Місяць обрав загадковий прибулець — прозора прямокутна плита, що спалахнула вночі яскравими символами і навчила майбутніх людей першим думкам… 2001 року на Місяці земляни відкопали з глибини чорну брилу, моноліт неймовірних розмірів та ідеальної форми. Під променями Сонця він ожив уперше за мільйони років — спрацювала сигналізація, яка повідомила невідомим володарям Галактики: люди зробили перший крок. Та куди він приведе, нікому не відомо…

УДК 821.111

ББК 84(4Вел)

© Arthur C. Clarke and Polaris Productions, Inc., 1968

© Epilogue, 1982

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2017

Передмова

За кожним із нинішніх землян стоять тридцять мерців-пращурів; таке є співвідношення живих і мертвих на нашій планеті. Від початку часів приблизно сто мільярдів людських істот ходило по земній кулі.

Це надзвичайно промовиста цифра, адже за несподіваним збігом у найближчому до нас Всесвіті, Чумацькому Шляху, приблизно сто мільярдів зірок. Отож для кожної людини, яка колись ходила під Сонцем, у цьому Всесвіті сяє зірка.

Але кожна з тих зірок — це сонце, часто набагато яскравіше й чарівніше, ніж маленьке світило, що обігріває Землю. Багато — можливо, більшість — тих чужих сонць оточені планетами. Тож майже напевно там є достатньо земель, щоб забезпечити кожному представникові людського роду, починаючи з людиноподібної мавпи, його особистий рай чи пекло завбільшки з цілий світ.

Скільки з тих гіпотетичних раїв і пекл зараз населені та який вигляд мають їхні жителі, ми не маємо уявлення, бо найближчі з них у мільйони разів далі, ніж Марс чи Венера, ба навіть ці планети — віддалена мета наступного покоління. Однак перешкоду відстані можна здолати. Якогось дня ми зустрінемо наших побратимів чи наших господарів серед зірок.

Люди повільно усвідомлюють таку перспективу, дехто ще досі сподівається, що цього ніколи не станеться. А хтось уже зараз запитує: «Чому така зустріч досі не відбулася, якщо ми самі стоїмо на порозі завоювання космосу?»

Хто сказав, що ми досі не зустрічалися з інопланетянами? «2001: Космічна одіссея» — можлива відповідь на це слушне запитання. Проте, будь ласка, пам’ятайте: це просто фантастичний роман, вигадка.

Правда, як завжди, ще більш дивовижна.

Артур Кларк

Для Стенлі

Читати далі