Учень чарівника та інші казки Південної Європи

Найзворушливіші та найповчальніші казки з Італії, Іспанії та Португалії. Вони перенесуть маленьких читачів на берег Середземного моря, у чарівний світ, наповнений таємницями і пригодами! На сторінках цієї книги на них чекають владні королі з принцесами й принцами, неймовірно хоробрий Мазіно зі злою відьмою, загадковий Флоріо, прекрасні Бланка і Розалінда та багато інших казкових героїв із Південної Європи.

Cover_.jpg%d0%a2%d0%b8%d1%82%d1%83%d0%bb_1.psd

3.jpg

Logo_2012_UKR.jpg

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

ISBN 978-617-12-3781-0 (epub)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Шановні правовласники!

Ми вжили всіх можливих заходів, щоб знайти вас

і домовитися про придбання прав на використання

у наших книгах перекладених вами казок.

Проте інформація з цього питання відсутня.

Ваші твори мають високу художню цінність,

є одними з найкращих серед наявних у наш час перекладів,

тому, з огляду на відсутність відповідної інформації,

ми взяли на себе сміливість надрукувати їх.

Будь ласка, з питань пред’явлення авторських прав

на переклад або обробку вміщених у цій книзі казок

звертайтеся до видавництва «Книжковий Клуб

“Клуб Сімейного Дозвілля”» (тел. 057-783-88-89).

На обкладинці та в книзі використано ілюстрації Анастасії Кустової

Електронна версія створена за виданням:

У91 Учень чарівника та інші казки Південної Європи / укл. А. Фрезер. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.  — 240 с. : кольор. вкл.

ISBN 978-617-12-3205-1

ISBN 978-617-12-2259-5 (серія)

Найзворушливіші та найповчальніші казки з Італії, Іспанії та Португалії. Вони перенесуть маленьких читачів на берег Середземного моря, у чарівний світ, наповнений таємницями і пригодами! На сторінках цієї книги на них чекають владні королі з принцесами й принцами, неймовірно хоробрий Мазіно зі злою відьмою, загадковий Флоріо, прекрасні Бланка і Розалінда та багато інших казкових героїв із Південної Європи.

УДК 821-34-93

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2017

Дівчина з печі

Італійська казка

В одного бідняка померла дружина і залишила йому гарненьку дочку. Бідняк з ранку до ночі працював, а доглядати дівчинку не було кому. От він і вирішив знов одружитись.

Друга дружина теж мала дочку — некрасиву й лихої вдачі. Дівчатка разом росли, разом ходили до школи, але щоразу дочка мачухи поверталася додому зла-презла.

— Мамо, — говорила вона, — не хочу я більше ходити з нею! Хто нас зустріне, всяк тільки її й хвалить: і гарна вона, і привітна, — а мені кажуть, що я незграба й недоріка.

Мати душу ладна була за свою дочку віддати. Бачить, що та від заздрості мало не лусне, отож покликала пасербицю й каже:

— Не ходи більше нікуди з моєю дочкою. Пастимеш корів і запасатимеш для них траву, а ще прястимеш щодня по кужелю. Гляди мені — якщо ввечері повернешся без пряжі, а корів приженеш голодними, дістанеш від мене добряче на горіхи! Моє слово тверде.

Думала мачуха, що повернеться пасербиця без пряжі та з голодними коровами, вона за це наб’є її, і миттю вся краса та привітність із дівчини злетять.

Пасербиця від подиву й слова не могла мовити, але мусила скоритись. Узяла вона кужіль і погнала корів у поле. Іде й примовляє:

— Корівоньки ви мої, корівоньки! Як запасу я вам трави, коли мені треба прясти кужіль? Хоч би хто мені допоміг!

Тут найстарша корова повернула до неї голову й каже:

— Не засмучуйся, дівчино. Іди по траву, а ми тобі кужіль спрядемо й змотаємо.

Надвечір корови напаслися досхочу. Пасербиця пригнала їх додому й поставила в стійло, та ще й великий оберемок трави й клубок пряжі принесла.

Як побачила це мачушина дочка — від злості мало не задихнулася. Мати знову пожаліла її й каже пасербиці:

— Завтра знову підеш корів пасти, але візьмеш два кужелі, а якщо не спрядеш усього, моя палиця до тебе добереться.

Але й цього разу ввечері корови були ситі, трава запасена, два кужелі спряжені, клубки змотані. Мачуха з дочкою просто позеленіли від злості:

— Як це ти все встигаєш зробити за один день?

— А так, — відповідає пасербиця. — Є ж бо добрі серця на світі. Мені допомагають мої корівоньки.

Мачушина дочка ще дужче розлютилась. От і каже вона матері:

— Мамо, щось мені редьки схотілося.

Щоб догодити дочці, мати звеліла пасербиці піти по редьку в сусідський город.

— Та що ж це коїться? — стала благати пасербиця. — Невже ви хочете, щоб я крала? Ніколи я такого не робила! Адже якщо сусід побачить, що до нього вночі через паркан лізуть, він злодія вб’є!

А мачушиній дочці тільки того й треба.

Перелізла бідна пасербиця через паркан у чужий город, але замість редьки випадково схопила ріпу. Тягне-тягне вона ріпу, нарешті витягла; аж під нею кротяча нірка відкрилась, а в тій нірці п’ять гарненьких кротів.

— Ой, які милі! — сказала пасербиця.

І стала вона кротячу родину гладити. Сподобалася дівчина кротам, вони й кажуть:

— Мила дівчино, ти така добра й ласкава, тож ми хочемо зробити тобі подарунок. Станеш ти прекраснішою за всіх на світі й сяятимеш, як сонечко. Тільки чари наші не всесильні, є одна умова: щойно впаде на тебе промінь сонця, перетворишся ти на змію, а людиною знову станеш, тільки коли потрапиш у палаючу піч.

Повернулася пасербиця додому, було їй і радісно, і боязко. А навколо неї, хоч і ніч була, стало світло, як удень, — так яскраво сяяла її врода. Глянули на неї мачуха та зведена сестра — тільки роти пороззявляли. Пасербиця розповіла їм про все, що сталося на городі.

Читати далі