Львів. Пані. Панянки

Продовження улюбленої «Львівської серії»! • Нова збірка, присвячена Львову • Сузір’я найталановитіших українських письменниць Львів – місто, відоме своєю давньою історією, яка пахне кавою, шоколадом та… вишуканими парфумами львівських пані. Тих надзвичайних жінок, які прославляли свою Батьківщину далеко за її межами. Але, будучи відомими акторками, співачками, мисткинями, кожна з них залишалася в душі звичайною жінкою, яка прагне бути коханою та щасливою. Про це мріяла зірка українського театру ХІХ століття Марія Заньковецька, закохана у Миколу Садовського. Ніжністю дихали листи Соломії Крушельницької до Володимира Лісницького. А легендарна воячка Олена Степанів йшла в бій, окрилена безмежним коханням до свого Романа. І так само, як і сотні років тому, сучасні львів’янки поринають у химерне сплетіння любовних тенет. Адже епохи минущі, а кохання — вічне.

Cover.jpgr999.jpg

Logo_2012_UKR.jpg

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2018

ISBN 978-617-12-5240-0 (epub)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Електронна версія створена за виданням:

Летеринг Євгена Спіжового

Дизайнер обкладинки Аліна Ачкасова

© Хідченко В. О., 2017

© DepositPhotos.com / Neirfys, andreaobzerova, maximleshkovich, somegirl, Apriori, LiliGraphie, alebloshka, Zamurovic, cheryledavis, обкладинка, 2018

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2018

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2018

Л89 Львів. Пані. Панянки : збірка / Уклад. і передм. Н. Нікалео. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 320 с. Міст. авт.: Тетяна Белімова, Світлана Горбань, Наталя Лапіна, Любов Долик, Анна Хома, Наталка Ліщинська, Анастасія Нікуліна, Уляна Дудок, Олена Чернінька, Ніка Нікалео.

ISBN 978-617-12-4563-1

Львів — місто, відоме своєю давньої історією, яка пахне кавою, шоколадом та… вишуканими парфумами львівських пані. Тих надзвичайних жінок, які прославляли свою Батьківщину далеко за її межами. Але, будучи відомими акторками, співачками, мисткинями, кожна з них залишалася в душі звичайною жінкою, що прагне бути коханою та щасливою. Про це мріяла зірка українського театру ХІХ століття Марія Заньковецька, закохана в Миколу Садовського. Ніжністю дихали листи Соломії Крушельницької до Володимира Лісницького. А легендарна воячка Олена Степанів ішла в бій, окрилена безмежним коханням до свого Іванка. І так само, як сотні років тому, сучасні львів’янки поринають у химерне сплетіння любовних тенет. Адже епохи минущі, а кохання — вічне.

УДК 821.161.2

Переднє слово

Львів довоєнний, про який ідеться у цій збірці, мало схожий на той, який ми звикли бачити сьогодні. Населення, з якого він складався, було наполовину польським. Другу частину не зовсім пропорційно ділили між собою євреї та українці, і що найважливіше (і, звісно, прикро) для нас нині — останні були в меншості, а ще вірмени, німці, росіяни… Така мультинаціональність дала поштовх до бурхливого й багатогранного розвитку культур і мистецтв. І на сторінках цієї збірки ви натрапите на чимало полонізмів, слів єврейського та німецького походження, інших, які галичани загалом та львів’яни зокрема адаптували для себе ще з часів Австро-Угорської імперії. Також ви натрапите на кілька назв однієї і тієї ж вулиці, які з легкістю міняла кожна нова влада, і певно, що це стало традицією, бо триває й донині. Уся ця вервиця швидких змін у Львові відбита на його будинково-вуличній парсуні: абияк заштукатурені різномовні вивіски, своєрідні позначки, як-от конскрипційні номери, дивні пристосування на кшталт шкрябачок біля під’їздів та багато іншого… Це місто привласнювали собі різні держави — його називали і австрійським, і польським, і совєтським, і тепер українським. Окрім того — фатальним та бастіоном свободи, торговим і студентським… На те були об’єктивні історичні причини. Одне очевидно точно — місто справді є унікальним, і таким його робить географічне розташування. Але головне для нас те, що відкриває нам довоєнний Львів — це нові видатні жіночі імена в його історії. Імена, які стали відомими в цілому світі, а в рідному місті наступні покоління, до яких належимо і ми з вами, навіть не чули. На жаль…

Цей пласт жінок несподівано відкрився для мене під час роботи над одним із благодійних проектів, коли ми шукали образи епохальних постатей минулого і перевтілювали у них сучасних успішних львів’янок. Моєму подивуванню не було меж, що мої знання настільки нікчемні. І я взялася шукати про цих жінок більше інформації. А згодом, на одній із презентацій, яку мені довелося модерувати, один із присутніх у залі читачів запитав, чи видало б яке видавництво книгу про таких відомих-невідомих львів’янок? І я, задумавшись ненадовго, відповіла, що так! Очевидячки знаючи, хто б міг видати і хто б міг написати про них. І це запитання повторювалося тричі в різних місцях, від різних людей. Для мене це було знаково.

Отже, збірка ця виникла абсолютно магічним чином. Вона не була в моїх задумах, а навпаки посунула ту, яка стояла на черзі. Це свого роду експеримент для нас, письменниць Львівського жіночого літературного клубу. Ніхто з нас раніше не звертався до жанру історичної прози. Тому робота з великим обсягом літератури, із датами, назвами стала викликом, який ми, дуже щиро сподіваємося, гідно прийняли. Збірка написана, і хоча її переробляли й скорочували, але все одно вийшла чималенькою. Ми не претендуємо на історичну достовірність і, намагаючись максимально дотримуватися першоджерел, усе ж таки додали дещицю притаманного нам романтизму. Нашим завданням є познайомити читачів із непересічними жінками довоєнного та міжвоєнного Львова, які за різних обставин та перипетій чомусь випали з його загальновідомої історії. Це жінки, які першими ламали всі стереотипи і догми щодо ролі жінки в суспільстві й родині. Це пані і панянки, які дозволили собі проявити характер і сказати «ні» обставинам та кроїти свої долі так, як їм цього хотілося. Серед мегавідомих постатей Соломії Крушельницької і Марії Заньковецької, яких просто неможливо було обійти своєю увагою, ви зустрінетеся з першою жінкою-лікаркою Софією Окуневською, із голлівудською кінозіркою Геді Ламар, батько котрої був львівським банкіром. Вашу увагу безумовно приверне до себе непересічна постать Ірени Андерс, у дівоцтві Ірини Яросевич — дружини відомого польського генерала Владислава Андерса, яка обстоювала права поляків у всьому світі. І ще кілька надзвичайно цікавих особистостей відкриють маловідомі імена на сторінках історії нашого міста. Десять авторів — десять героїнь, хоча насправді, як виявилося під час роботи над збіркою, їх значно більше. На жаль, неможливо вмістити в одну книгу усе, що хочеться. Але я плекаю дуже щиру надію, що нам усе вдалося і що наступний пласт величних львів’янок ми теж відкриємо читачам. На все Божа ласка!

Читайте і захоплюйтеся, і надихайтеся!

Щиро ваша,

Ніка Нікалео

Читати далі