Чорт зна що. Запропаща душа: антологія

Чорт зна що. Запропаща душа: антологія - Юрій Винничук

Жанр: Художня література

Правовласник: Фоліо

Дата першої публікації: 2019

"Книга «Чорт зна що. Запропаща душа» — унікальна антологія, присвя- чена найпопулярнішому персонажеві української мітології — чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, під- ступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання. Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття. До книжки увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиков- ського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало з них перекладено зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов."

Cover
Анотація

Книга «Чорт зна що. Запропаща душа» — унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології — чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання.

Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття.

До книжки увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало з них перекладено зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.


Title
Юрій Винничук

Чорт зна що. Запропаща душа

Сатанинські фіглі

Український чорт — невтомний жартівник і дурисвіт. Невідомо, звідки слід чекати його нового підступу. А однак, судячи із творів цієї книжки, переважно жарти чорта не такі вже й страшні, і їм можна протистояти, або навіть повертати собі на користь.

Іоаникій ГАЛЯТОВСЬКИЙ

Представник церковного красномовства XVII ст. і теоретик схоластичної проповіді, Іоаникій Галятовський вчився в Києво-Могилянській колегії і був учнем церковного діяча Лазаря Ба-рановича. Деякий час був учителем колегії, а пізніше (1657 р.) її ректором. У 1669 р. Галятовський став архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря, де й помер у 1688 р. Він написав збірник проповідей «Ключ разумінія» (1659 р.), додавши до нього трактат «Наука албо способ зложеня казаня»; видав збірник оповідань про чудеса Богородиці «Небо новоє» (1665 р.) і збірник «Скарбниця» (1676 р.), польською мовою написав трактати «Alphabetum rozmaitym heretykom», «Fundamenta» та ін.

Подаю тут оповідання зі збірника «Небо новоє».

НЕБО НОВОЄ

У Фляндрії єден маляр малював образ Пресвятої Богородиці як міг найпєнкній (найгарніше), а диявола малював яко міг найшпетній (найгидкіше). Показався єму в сні злий дух з гнівом великим, і напоминав єго, і грозив, жеби єго так шпетне не малював, але маляр єще барзій тим побудився і намалював у церкві барзо слічную Матку Божую, а злого духа барзо шпетного намалював під ногами Єї.

Гди тоє страшноє дивовисько маляр в церкві на стіні малював, стоячи на риштованю з тертиць учиненому, знагла великий вихор повстав і оноє риштованє на землю обалив (повалив). Видячи тоє, маляр почав Пресвятую Богородицю о ратунок просити, теди образ Пресвятої Богородиці руку простяг і оного маляра задержав, від рани і від смерті заховавши.

Читати далі